jitlosvit.com.ua - поширення досвіду вирішення заявлених проблем

Ваш профиль
Личная почта

Извините, гости не могут использовать личную почту. Пожалуйста, зарегистрируйтесь или авторизируйтесь, чтобы стать полноправным участником проекта. Сейчас вы можете просто написать письмо администрации

«    Январь 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
П'ять нових

Опитування ↓

Рейтинг впливовості політиків

Порошенко Петро
Гройсман Володимир
Тимошенко Юлія
Турчинов Олександр
Ярош Дмитро
Садовий Андрій
Парасюк Володимир

Архів новин ↓

Декабрь 2017 (1)
Ноябрь 2017 (1)
Октябрь 2017 (1)
Сентябрь 2017 (2)
Август 2017 (1)
Июль 2017 (2)

Рекомендуємо ознайомитись ↓

Неймовірний пошук ↓

Погода ↓


Статистика сайту ↓

Пользователей:
Новых: 8
За час: 1
За месяц: 277
Всего: 9482

Приветствуем новичка:
bridgettenl3

РобочеО.Матійців: містам не залишається іншого вибору

  • 6-02-2013, 13:57
  • Додав користувач master

Інфомація з практикуму: «Інноваційні механізми ремоту спільного майна співвласників та алгоритми впровадження реформи ЖКГ»

Якість послуг з управління ремонтом спільного майна співвласників а також необхідність впровадження реформ у сфері ЖКГ постійно обговорюються як на рівні урядовців, так і серед пересічних мешканців багатоперхівок.

05 лютого, дані проблеми та практичні варіанти їх вирішення вчилися долати представники АПО та депутати міських громад з 16 регіонів України.

На початку практикуму, аналітична группа ВЦ «Житлосвіт», у стислому поданні надала інформацію, щодо дійсного стану житлового фонду, що належить до спільного майна співвласників багатоквартирних будинків.

У багатоквартирному житловому фонді мешкає понад 90% мешканців міст. До категорії зношених та аварійних будинків Міністерство ЖКГ, станом на початок 2013 року, відносить майже 58,9 тисяч будинків загальною площею 5,3 млн.м2. Ці кричущі цифри статистики вимальовують неоптимістичну картину: потреби зростають, а фінансування хронічно не вистачає.

З цього приводу, колишній міністр ЖКГ А. Близнюк, у інтерв’ю, зауважив: «За розрахунками, інвестиційна потреба України у сфері життєзабезпечення становить понад 700 млрд. грн. І бюджетне фінансування всіх рівнів ніколи не зможе забезпечити цю потребу. Необхідні реформи у системі управління та регулювання галузі, з ефективним залученням всіх можливих форм фінансування в житлово-комунальне господарство…».

Наступним блоком навчання став показ ряду причин, чому країна, у якій понад 90% житлового фонду приватизовано, досі живе в системі, яка розроблялась ще для Радянського Союзу, де державі належало 100% багатоквартирного житлового фонду. Але з головною відмінністю – в тій системі держава дотувала до 90%  необхідних витрат комунальників, що було досить логічно – держава дбала про своє майно.

З 1992 року – часу приватизації житлового фонду, була припущена стратегічна помилка, результати якої продовжують знищувати спільне майно співвласників, а саме: громадяни де-юре стаючи власниками квартир та спільного майна – дахів, підвалів, фасадів, сходових клітин, ліфтів тощо, але останнє перелічене, де-факто залишається на балансі муніципалітетів.

Наслідки вказаних помилок та проблем ми спостерігаємо майже в кожному будинку, де поруч з дорогими квартирами з «євроремонтом» бачимо занедбані сходові клітки, мокрі підвали, облуплені фасади, протікаючі дахи.

Отже, ситуація з недофінансуванням державою зобов’язань капремонтів, продовжує погіршуватися також, і з причини, як стверджують аналітики від влади безвідповідального ставлення співвласників, але насправді з причини незастосування наявних, відпрацьованих в Україні механізмів та інструментів управління процесами збереження житлового фонду.

Далі, у процесі практикуму, дебатувалися питання: механізмів та алгоритмів фінансування капітального ремонту житлового фонду, впровадження енергозберігаючих технологій.

Учасники бідкалися, що на їх територіях, практикуємі питання навіть не обговорюються. А дискусії неорганізовуються, бо грошей, за твердженням чиновників всіх рівнів на ці цілі немає, і у найближчому майбутньому не передбачається.

Про практичне застосування заходів подолання колапсу галузі, відпрацьованих Житлосвітом, йшлося на наступних вкладках.

Перша: «Власник, який дбає про своє майно» – найпростіша і найефективніша формула успіху з управління спільним майном, яка працює у всіх розвинутих країнах світу. Як цю формулу «вкрутити» як закон для співвласників будинків в Україні – йшлося тут.

Для прикладу, надавалися матеріали, як на території ЄС у житлових комплексах із приватними помешканнями прийнято робити ремонт комунальної інфраструктури за рахунок співфінансування: власників помешкань та виконавців послуг, створюючи для цього якнайсприятливіші умови.

Для прикладу, у Польщі - існують компенсаційні премії з Фонду термомодернізації та ремонтів у формі часткової компенсації вартості ремонту або виділення коштів на заміну вікон, утеплення фасадів та дахів.

У Чехії, за умови проведення термомодернізаційних заходів муніципалітет фінансує 20% вартості ремонту та надає безкоштовне тимчасове житло в разі відселення на час виконання робіт.

У Литві, виплати по кредиту можна заморозити на два роки. У Франції власники відремонтованих будівель отримують значні податкові пільги, а також існує програма 35% субсидій при виконанні стандартів енергозбереження і безпеки.

Друга вкладка практикуму, надавала можливість потренуватися алгоритмам, при яких, саме співвласники, відповідно до своїх колективних рішень, несуть відповідальність за стан свого спільного майна, а держава і муніципалітети лише допомагають зацікавленим власникам.

В Україні, до цього часу, спостерігаються настрої, коли 53% мешканців впевнені, що оплачувати капітальний ремонт має хто завгодно, тільки не співвласники, і де лише 26% погоджуються, що фінансувати ремонти в режимі співфінансування мають власники приміщень, колишній власник – держава та залучений виконавець послуг.

Тож, відповідно до цих даних, головним завданням зацікавлених на всіх рівнях, є робота з активними мешканцями, які готові фінансувати самостійно або на умовах співфінансування капітальні ремонти власних будинків, оскільки така готовність свідчить про господарський підхід справжнього власника.

Так, на прикладах наших іноземних колег, інвестування коштів в ремонт власного будинку – це досить вигідна справа. Отже, практика свідчить, що після проведення ремонтів, мешканці отримують в якості ефекту не тільки підвищення комфорту, але й пряму економію коштів на опалення, а також збільшення ринкової вартості власної нерухомості.

Розрахунки показують, що вклавши в середньому $43 на кв.м. на ремонт, співвласники отримують миттєвий приріст вартості кожного метру більш ніж на $100.

Третя вкладка вчила правильно створювати зацікавлене ставлення співвласників до прийняття рішень, що варіантів співфінансування ремонтів власних будинків, які, як свідчать розрахунки є швидкоокупними і надзвичайно вигідними, а також очевидного прояву ефекту «права власності», коли мешканці, почнуть значно обачніше ставитися до стану майна загального користування, адже вони вклали власні кошти.

Тут дебатувалися успішні приклади в Україні. Так, співвласники багатоповерхівок міста Вінниці, з 2009 року мають можливість прискорити капітальний ремонт своїх будинків шляхом співфінансування робіт.

Тож, практикантам надавалися конкретні розрахунково-логістичні механізми та ПЗ з управління  підготовкою до прийняття колективних рішень, формуванням бази даних переліків об'єктів, які потребують капітального ремонту та його виконання, з вартістю робіт та сумами дольової участі співвласників.

Для присутніх депутатів міських громад, окремо, давалися практичні матеріали, як  враховуючи загальнодержавну програму розвитку і реформування ЖКГ 2010-2014 рр., правильно підготувати та вчасно затвердити ряд міських програм ремонтів житлового фонду в рамках державної програми, та «закріпити» спеціальними Положеннями механізм співфінансування ремонтів будинків співвласників.

Окремим питанням, що практикувалося з останньою группою, було – реалізація програм реставрації, окремих елементів будинків (фасадів, брам, вікон тощо) у рамках співпраці з одноосібними та багатовідсотковими власниками, включаючи залучення фінансової та технічної допомоги по GIZ15.

Всі практиканти вчилися, ще одному, дуже важливому засобу просування  інноваційних механізмів управління спільним майном співвласників та алгоритмів впровадження реформи ЖКГ – інформаційному супроводу.

Так, на конкретних психологічних прикладах учасники вчилися зацікавлювати мешканців,  надавати їм вичерпну та прийнятну інформацію щодо можливості та переваг при користуванні процедурами співфінансування ремонтів, їх позачергового проведення тощо.

По закінченню практикуму, при врученні сертифікатів, голова ВЦ «Житлосвіт», Олег Матійців відзначив: «Запровадження механізмів та програм практикуму не означає відмову влади ремонтувати житлові будинки без співфінансування, а лише надає співвласникам алгоритм скористатися правом на відновлення житлових фондів співвласників. В умовах, коли коштів на проведення капітальних ремонтів навіть непередбачається, містам не залишається іншого вибору, як підтримуючи найбільш активних мешканців, використавши найкращий український та закордонний досвід - реалізувати напрацювання Житлосвіту».


Пише Tesselomy, 13 февраля 2013 16:07
  • Повідомлень: 0
  • Новин: 0

"элите" рано успокаиваться и наслаждаться жизнью, надеясь на то, что народ согласиться с автократией и будет покорно терпеть доминирование этих шустрых прихватизаторов.

Информация o_O

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии в данной новости.
123