jitlosvit.com.ua - поширення досвіду вирішення заявлених проблем

Ваш профиль
Личная почта

Извините, гости не могут использовать личную почту. Пожалуйста, зарегистрируйтесь или авторизируйтесь, чтобы стать полноправным участником проекта. Сейчас вы можете просто написать письмо администрации

«    Январь 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
П'ять нових

Опитування ↓

Спасіння багатоквартирних будинків є справою:

Держави
Співвласників будинків (ОСЖ)
Об’єднуючих ОСЖ Асоціацій (АПО)
Допомогових (на кшталт ЖИТЛОСВІТ) організацій
Приватних виконавців ЖК-послуг (ПВП)
Керуючих (ОСЖ та ПВП) компаній
Мені байдуже

Архів новин ↓

Декабрь 2017 (1)
Ноябрь 2017 (1)
Октябрь 2017 (1)
Сентябрь 2017 (2)
Август 2017 (1)
Июль 2017 (2)

Рекомендуємо ознайомитись ↓

Неймовірний пошук ↓

Погода ↓


Статистика сайту ↓

Пользователей:
Новых: 8
За час: 1
За месяц: 277
Всего: 9482

Приветствуем новичка:
bridgettenl3

Бізнес ЖИТЛОСВІТДещо про сенс життя

  • 7-03-2013, 22:15
  • Додав користувач master

Присіли у справах у кафе з приятелем. Не дивлячись на передсвятковий день, атмосфера гнітючого робочого офісу. Надзвичайно замучені чоловіки, неспокійно насторожені жінки, навіть діти якісь кволі.

У кафе заходять чоловік, жінка і десь п’ятирічного віку хлопчик  з ними. Чоловік щось сказав, жінка весело і заразливо засміялася, так чисто і радісно, що дехто з відвідувачів і офіціантів не змогли втриматися від посмішки.

Вони сіли за столик, щось по черзі розповідали один одному і часто сміялися. Їх хлопчик періодично зривався і бігав між столами з реготом. Коли жінка вийшла в дамську, я, сидячи за пару столиків від них, запитав чоловіка:

- Ви такі веселі та енергійні! Ви, напевно, почали відзначати 8 Березня?

- Зовсім ні, посміхаючись промовив чоловік – мене сьогодні вигнали з держслужби. Тепер будемо жити на зарплату дружини, поки не знайду собі свою справу.  Дружина радіє – я вдома буду більше. І син теж в захваті!

- Ви швидко знайдете хорошу справу – упевнено сказав відвідувач за іншим столиком, вибачте, що втручаюся, - таким як ви, Бог посміхається!

Я глянув на годинник. Треба було йти. Попрощавшись із своїм приятелем та кивнувши чоловікові, як доброму знайомому відправився на вихід.

За якийсь час, летючи в дорозі дорішувати справи, задзвонив телефон, і приятель, залишений в кафе сказав: «У кафе ти сидів з якоюсь замріяною посмішкою, поки до мене не дійшло, що ти втретє мене непочув… але коли та весела сімейка пішла, я тебе зрозумів, і вирішив теж не залишатися із занудами, задротами та їх нещасними нащадками…»

Тож, друзі мої! У житті є сенс! І дано життя нам не даремно! Ось тільки, щоб зрозуміти це, не всім, на жаль, вистачає життя ...

Завжди Ваш, Олег Матійців


Информация o_O

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии в данной новости.
123