jitlosvit.com.ua - поширення досвіду вирішення заявлених проблем

Ваш профиль
Личная почта

Извините, гости не могут использовать личную почту. Пожалуйста, зарегистрируйтесь или авторизируйтесь, чтобы стать полноправным участником проекта. Сейчас вы можете просто написать письмо администрации

«    Август 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
 
П'ять нових

Опитування ↓

На місцевих виборах я голосуватиму за політсилу:

"Самопоміч"
"Радикальна партія"
"Правий сектор"
"Народний фронт"
"Опозиційний блок"
"Батьківщина"
"Блок Порошенка"
Голосуватиму ПРОТИ ВСІХ

Архів новин ↓

Июль 2017 (2)
Июнь 2017 (4)
Май 2017 (8)
Апрель 2017 (11)
Март 2017 (3)
Февраль 2017 (2)

Рекомендуємо ознайомитись ↓

» Малий бізнес у ЖКГ – успішний старт!

Неймовірний пошук ↓

Погода ↓


Статистика сайту ↓

Пользователей:
Новых: 2
За час: 1
За месяц: 180
Всего: 8108

Приветствуем новичка:
AmmayCribratry

ПолітикаКонцепт змін, якого ще ніхто не пропонував

  • 17-07-2017, 12:50
  • Додав користувач master

Хто може стати суб’єктами оновлення країни:  національне об’єднання,  громадсько-політичний рух, відповідальні українці, майданівці, добровольці і волонтери?

Навколо кого/чого може сформуватися Образ Майбутнього – Візії України? Хто має скласти концепт Стратегії та інструментів політичної і соціально-економічної модернізації України?

Тут криється певна ментально-логічна пастка, коли зміст Візії і форма виконання – взаємопов’язані.

Якщо складати Стратегію без чіткого уявлення про можливі інструменти її реалізації, документ залишиться нездійсненною фантазією авторів.

Натикаючись повсякчас на ці пастки та фантазії, активісти «візіонери» починають створювати чергові об’єднання, іноді безідейні та беззмістовні – породжуючи раз по раз псевдогромадські «мертвяки».

Після Майдану, одразу декілька спільнот «візіонерів» взялися конструювати Майбутнє, поставивши питання організаційної форми «головним», а питання інструментів досягнення залишили «по ходу».

Так, РПР, Народна Конституція, Несторівська група, Нова Країна, Українська бізнес-ініціатива, Новий суспільний договір, Конституційна асамблея, Республіка, Україна – це Я, за суверенну Україну, ряд Рухів: Яроша, Маломужа, Наливайченка, зрештою Саакашвілі, хто там ще, не зважаючи на залучені солідні ресурси, результату не досягнули.

Отже, оголосивши суспільству про ініціативи, запропонувавши об’єднавчу Візію, але не надавши суб’єкту реалізації належної уваги, з причини повної відсутності навіть бачення інструментів  виконання модернізації – потерпіли фіаско.

Парадокс, більшість з ряду перерахованих спільнот, продовжують жувати  свої теорії на незчисленних, у тому числі спільних заходах, але результатів все ще не видно.

Позаяк, ініціативи оновлення країни, висунуті лише у виді загальних маніфестів та тез, які не містять алгоритмів перетворень, то вся ця возня виглядає як відсутність елементарного досвіду, і гірше, якщо невдалою імітацією для розпилу грошей спонсорів.

Шокуюча деталь – проблемою відсутності прикладних інструментів реалізації візій, у цих проектах не переймаються навіть експерти конкретних галузей та наймані політ-технологи, ну а активісти й поготів. Іншими словами – маючи   пристойні програми оновлення країни та ресурси для початкових змін, все зводиться зрештою до безкінечних сейшенів, на які останнім часом навіть організатори не завжди з’являються.

Якесь зачароване коло виходить: кожний чергових рух, оголошуючи про свій намір модернізувати країну, у склад ініціативної групи, ніколи не включає жодного практика. Як власне, не створюється жодних Груп управління проектами цих Рухів, хоча-б для розбору питань теорії та вивчення наявного досвіду практикуючих прикладних груп, яких є досить в Україні.

Тобто, досвід навіть щойно провалених проектів, який чітко свідчить, що робити так, як вони продовжують робити, означає не просто розпад проекту, а за великим, втрату часу і перспектив змін в Україні – нічому не вчить.

Цікавим є також нюанс, що успішними виявляються дрібні регіональні проекти, які навіть нехтуючи організаційною методологією але залучають практиків у проекти на місцях. Коли вони критикують владу, опозицію і популістів, то навзамін завжди пропонують шляхи вирішення проблеми. Вони не поза політикою, лише вважають, що нинішні політики – нездатні. 

На відміну від невтішних і програшних реакцій столичних ініціаторів, які провали чергових проектів, зводять до сентенцій, що невдачі, є абсолютно природнім шляхом, а наявний спротив олігархії та корупція заважають, як об’єднанням прогресивних сил так і зривам задуманих планів.

Вважається нормальним, коли ініціатори, які знають безперспективність ідей один одного, запрошують учасників, які вважають говорунами один одного, і починають об'єднувати під новою назвою старої Мети, але чомусь знову без Дорожньої мапи практичних кроків.

Зрештою знову – ігноруються спеціалісти практики, хто не просто розбирається у справах створення та ефективної діяльності осередків громадянського суспільства, а мають успішний досвід реалізації національних та міжнародних проектів, формував команди «знизу» та навчав посадових осіб органів місцевого самоврядування, організовував стажування за Програмами регіонального розвитку, супроводжував проекти практичним досвідом, тобто ті, хто фізично має створювати «в полі» суспільства зміни.

Кожен з нас знайомий з кількома абсолютними лідерами в сферах своєї професійної компетенції, з незаангажованими спеціалістами, які поза політикою та поза громадськими рухами, з власною незалежною позицією, які потребують лише ресурсної та публічної підтримки своїх авторських проектів.

Тобто ті, чиї інструменти і мають бути профінансовані у першу чергу, після організаційних, ті, хто і принесе Проекту довіру українців, і ресурси для наступних змін, ті, під час роботи яких, інші змушені будуть приєднуватися до переможців на умовах переможців.

І саме у такому русі, без боротьби і з'являться нові національні лідери-практики, які відповідатимуть викликам часу: справжні професіонали, які вміють і закони писати, і проводити фактичні зміни, що працюють на людей, а не на злодійкуватих політиків та монополістів. 

Отже, омріяне десятками поколінь Майбутнє України, лежить у іншій площині: не в міжусобній звіздатості ініціаторів чергових рухів, а в мережевому солідаризмі горизонтальних практичних груп з авторськими проектами. Об’єднання прикладних мереж, задля поточних справ продемонстрували два Майдани, згодом Добробати і волонтерський рух.

Тобто, при горизонтальній структурі і відсутності єдіноначалія – внутрішнє поборення відсікається учасниками негайно, безперспективні пропозиції без справ помирають, при цьому – бачення майбутнього України, пропозиції конкретних кроків слухаються уважно, вітаються і негайно запроваджуються.

Отже, проблему форми руху до змін і змісту кроків, таки можна вирішити і реалізувати шляхом організації діалогу між прикладними Групами управління проектами.

Більше – окрема група, за спільного погодження інших має здійснювати прогнозування задля вибудови Бачення перспективи та адекватного розуміння сутності Мети, яка і стане досяжною, якщо спиратиметься на прикладний базис, котрий вже працює на територіях.

Так, працюючи «у полі» людей практичними інструментами і прийде до українців розуміння змін сьогодення і осягнення майбутнього. Отже, змінюючи життя тут і зараз, відходить совкове минуле, і сьогодення перетворюється у майбутнє.

З кожним новим актом поточних змін, у охоплених допомоговою діяльністю українців, у останніх відбудеться омріяне ініціаторами рухів взаємопов’язання двох розумінь – і інструментів творення і реалізації Майбутнього.

«Пересування із сьогодення у Майбутнє» має розпочатися із спільного порозуміння активістів про те, що «всі ми хочемо, по суті одного», і логічно поєднати зусилля.

Поєднати без заскорузлих теоретичних та організаційних аспектів формування та розвитку чергової спільноти. Тут головну увагу приділити допомозі практичним Групам управління проектами але одночасно і взаємопов’язано.

Стартовими умовами у жодному випадку, не має стати оголошення організації спільноти та теоретичних засад діяльності, а як на Майдані – погоджувались пакетом всі прикладні Групи управління проектами, які корелюються з Національною ідеєю та задля єдиної Мети – перемоги. У нашому випадку – кардинальної модернізації України.

Тут власне і лежить відповідь на запитання: який суб’єкт здатен реалізувати проект такого масштабу?

Внутрішні домовленості ініціаторів, мають містити відмову від партійних/позапартійних платформ, рухів, збирання мас під масштаб тощо, бо все це і є Минуле, яке розриває і нищить будь-яку українську справу.

Жодних заяв про деолігархізацію, демонополізацію, створення чистої судової системи, підконтрольних суспільству правоохоронних і силових структур, свободу підприємництва і забезпечення роботою, інвестиції та швидке зростання економіки...

Лише щоденна копітка праця ГУП «у полі» з реалізації прикладних, мережевого типу, прозорих, колективних та зкоординованих Програм модернізації країни, яка за 1,5-2 роки має принести моральне задоволення і матеріальні вигоди ¾ українців.

Дане мережеве взаємопов’язання практичних проектів на охоплених ГУПами територіях і стане структурою і принципами моделі Нової України.

Як на Майдані та поспіль у воєнний час, без традиційних керівних органів роль координатора процесів змін виконуватиме доповнювана справами Стратегічна програма та її тактичні поточні практичні проекти, керівники яких будуть самовизначатися, і за жодних обставин не затверджуватимуться.

У такій, суто ментально-українській побудові і лежить шанс бути втіленою Візії, яку в Україні неможливо написати «наперед». Візії, яка укладеться «під час» настання Майбутнього,  Візії, яка не пропонуватиме відповіді на всі принципові та ключові виклики Майбутнього, Візії, яка обростатиме Смислами, стратегічною Метою та Дорожньою мапою «по ходу».

Візуалізована Проектами, асоціація Смислів та Мети буде тиражуватися медіа, Візія виглядатиме концептуальною, цілісною і головне – прийнятою суспільством.

Так, у спосіб «поточного виконання» нарощуватимуться паралельно два процеси – теоретичний «на зараз» і практичний «у полі». Замикання цих головних функціоналів, дозволить: лобіювати конкретне законодавче супроводження, виправляти негайно помилки та моделювати контекст майбутньої інтенціональної системи.

Практичне розгортання ГУПами процесів змін зумовить формування найвідповіднішого пакету методологічних вимог до Образу Майбутнього,  вписаного і до глобального контексту: з визначенням місця і ролі України в процесі глобалізації.

Отже, базуючись на глобальних та національних стратегічних змінах: соціально-економічних, технологічних, екологічних тощо – стане органічним погодження українцями руху за компасом процесу формування Майбутнього, у контексті стратегічної Мети України.

Тільки такий, народжуваний у конкретних справах Образ Майбутнього буде цілісним, матиме внутрішню логіку, і не суперечитиме поточній Логістичній лінійці виконання.

Поточна Дорожня мапа не міститиме концептуальних пояснень, поточна Логістика не міститиме просто ідей, без напрямів, форм, методів та темпів реалізації віддаленого Майбутнього.

Деталізованими та максимально конкретизованими, можливо обґрунтованими та не завжди прогнозованими, мають бути лише конкретні прикладні проекти, у контексті принципових напрямків, з інструментами, методами та засобами реалізації.

Інтеграційним інструментом Проектів стануть соціальні мережі Інтернет, які краще за будь-які координаційні центри виконають презентаційну, інформаційну та консолідуючу функції.

Практично-інтерактивна комунікація з опитуваннями, гарантуватиме сприйняття процесу як потужного руху, який прикладними засобами впевнено виводить країну на новий рівень якісних змін та суспільних відносин.

Синхронне виконання всіх Проектів матиме кумулятивний ефект для аудиторії всієї країни 

Звісно, в основі набору Проектів має лежати Національна ідея, яка у свою чергу має корелювати з Історичною Місією України.

Динаміці процесу та поточним корекціям задасть глобальний контекст, де українцям варто теж активно працювати у визначенні місця і ролі України в процесі глобалізації.

Візія, народжувана у практичних справах комплексності охоплення всіх основних сфер життя, забезпечить нарешті, обговорювані роками громадсько-політичними суб’єктами соціально-економічну та морально-етичну, а головне ментальну участь українців.

 Завжди Ваш, Олег Матійців

Информация o_O

Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут оставлять комментарии в данной новости.
123